Опубликован полный текст рекомендаций Министерства аграрной политики и Лиги страховых организаций в части расширения страхования урожая сельскохозяйственных культур и порядка использования средств Государственного бюджета Украины, направленные на снижение стоимости страховых премий (взносов), фактически уплаченных субъектами агарного рынка. В нормативном акте даются разъяснения по вопросам страхования сельхозпродукции, урожая культур, рисков и т. п.
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Л И С Т
18.05.2005 N 37-21-3-12/7102
Міністерству
агропромислового комплексу
Автономної Республіки Крим
Головним управлінням
сільського господарства
і продовольства
облдержадміністрацій
Головному управлінню
промисловості і сільського
господарства
Севастопольської міської
державної адміністрації
З метою виконання постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2005 р. N 325 ( 325-2005-п ) "Питання використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу", для забезпечення прозорого і ефективного використання бюджетних коштів та реалізації положень Меморандуму про взаєморозуміння і співробітництво між сільськогосподарськими товаровиробниками, банками та страховими організаціями Міністерство аграрної політики спільно з Лігою страхових організацій України розробило та надсилає для керівництва у роботі Рекомендації щодо розширення страхування врожаю сільськогосподарських культур та порядку використання коштів Державного бюджету України, які спрямовуються для здешевлення вартості страхових премій (внесків), фактично сплачених суб’єктами аграрного ринку.
Перший заступник Міністра І.М.Демчак
Додаток
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Міністерства аграрної політики
та Ліги страхових організацій щодо розширення
страхування врожаю сільськогосподарських
культур та порядку використання коштів
Державного бюджету України, які спрямовуються
на здешевлення вартості страхових премій
(внесків), фактично сплачених суб’єктами
аграрного ринку
1. Створити до 15 травня поточного року постійно діючу спільну робочу групу з розробки пропозицій щодо удосконалення нормативно-правової бази стосовно страхування сільськогосподарських ризиків, виявлення проблем при мінімізації ризиків в аграрному секторі економіки та при використанні коштів Державного бюджету України, які спрямовуються на здешевлення вартості страхових премій (внесків), фактично сплачених суб’єктами аграрного ринку. До робочої групи доцільно включити фахівців Управління, представників Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств, Асоціації фермерів та землевласників України, Ліги страхових організацій України, громадських організацій, науковців тощо.
2. Висвітлювати тему страхування сільськогосподарських ризиків у засобах масової інформації.
3. Довести зміст та вимоги постанови Кабінету Міністрів України ( 325-2005-п ) до сільськогосподарських товаровиробників через місцеву пресу, а також використовувати можливості страхових компаній.
4. Довести до відома та проводити широку роз’яснювальну роботу щодо вимог, передбачених у підпункті 10.1.1 статті 10 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" від 24 червня 2004 року N 1877-IV ( 1877-15 ). Неухильно виконувати вимоги зазначеної норми щодо зобов’язання осіб попередньо застрахувати ризики загибелі (втрати) сільськогосподарської продукції (її частини) за правилами комплексного або індексного страхування, якщо така особа:
а) продає на організованому аграрному ринку будь-який вид товарного деривативу, базовим активом якого є сільськогосподарська продукція;
б) отримує бюджетну дотацію або субсидію, пов’язану з виробництвом сільськогосподарської продукції або здешевленням її ціни;
в) отримує банківський кредит (позику) на цілі виробництва сільськогосподарської продукції або придбання капітальних активів, якщо проценти за таким кредитом (позикою) частково або повністю здешевлюються (відшкодовуються) за рахунок бюджету;
г) отримує бюджетний кредит (позику) або банківський кредит (позику) під гарантію держави чи органу місцевого самоврядування на цілі виробництва сільськогосподарської продукції або придбання капітальних активів.
5. Відсутність договорів страхування за правилами комплексного або індексного страхування чи невідповідність таких договорів типовим умовам такого страхування є підставою для відмови видачі фінансової підтримки за державними бюджетними програмами, які зазначені у підпунктах "а"-"г" пункту 4 цих Рекомендацій.
6. Якщо страхується не вся сільськогосподарська продукція, а лише її частина, то у цьому випадку розмір посівних площ, які піддягають страхуванню, складає:
а) випадку, якщо посіви сільськогосподарських культур є об’єктом застави по залучених кредитах, то страхуванню підлягають посіви цих культур у повному обсязі;
б) у випадку, якщо посіви сільськогосподарських культур не являються об’єктом застави по залучених кредитах, то страхуванню підлягають посіви цих культур у обсязі не менше ніж 25% від загальної площі цієї культури у господарстві.
7. Компенсація надається після фактичної оплати внесків при комплексному та індексному страхуванні сільськогосподарської продукції.
8. Комплексним вважається страхування усіх з нижче перерахованих ризиків загибелі (втрати) сільськогосподарської продукції або її частини внаслідок: заморозку, ожеледі, вимерзання; граду (або удару блискавки); землетрусу; лавини, земельного зсуву, земельного або земельно-водного селю; пожежі, крім лісових пожеж, бурі, урагану, бурану; зливи, поводі, паводку; посухи чи зневоднення на землях, які підлягають примусовому орошенню або заводненню; епітофітотійного розвитку хвороб, розмноження шкідників рослин, притаманних Україні, а також хвороб, які стали наслідком настання будь-якого з вищеозначених ризиків; протиправних дій осіб, що виражаються у крадіжках, хуліганських діях стосовно рослинних насаджень, зруйнуванні покриттів (несучих конструкцій) теплиць, парників, оранжерей.
9. Об’єктом комплексного страхування є будь-який з таких об’єктів (їх комбінація):
а) сума витрат, понесених у зв’язку з виробництвом окремого виду сільськогосподарської продукції;
б) очікувана вартість сільськогосподарської продукції, що виробляється.
10. Індексним вважається страхування ризику втрати врожаю окремої сільськогосподарської культури у відношенні до усереднених натуральних показників її врожайності на визначеній території за попередні п’ять маркетингових періодів.
11. Для цілей розрахунку розміру страхової виплати за індексним страхуванням використовується спотова ціна метричної одиниці застрахованої сільськогосподарської продукції, діюча на організованому аграрному ринку на момент виникнення страхового випадку.
12. Мінімальна закупівельна ціна окремого об’єкта державного цінового регулювання встановлюється виходячи із середньостатистичних показників цін продажу такого об’єкта протягом попередніх п’яти маркетингових періодів (у співставних цінах) з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін, на який припадає період державного цінового регулювання, за методикою, визначеною Кабінетом Міністрів України.
13. Надавати допомогу сільгоспвиробникам при укладанні договорів страхування (до їх підпису).
14. Здійснювати перевірку укладених договорів страхування врожаю на предмет запобігання фіктивному страхуванню та шахрайству. Основними критеріями перевірки мають бути:
— відповідність ключових умов договору рекомендованим Типовим умовам комплексного та індексного страхування сільськогосподарських культур (зразки яких додаються);
— дотримання вимог підпункту 11.4.2 пункту 11.4 статті 11 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" від 24 червня 2004 року N 1877-IV ( 1877-15 ). За умови, якщо будь-яка з цих вимог договором страхування порушена, то за такими договорами страхові субсидії не надаються;
— після набуття чинності договору за умовами комплексного та індексного страхування внесення будь-яких змін та доповнень до нього (додаткова угода), за згодою лише страховика та страхувальника не дозволяється. У разі установлення внесених змін та доповнень у договори, то за наявністю таких обставин надання страхової субсидії не провадиться, а раніше отримана сума субсидії повертається сільгосптоваровиробником на рахунок фінансової структури, яка надавала такі субсидії;
— після отримання субсидій розірвання Договору страхування не припускається;
— укладання договорів страхування повинно проводитися по роботах: навесні — до 1.06, по роботах восени — до 1.12;
— розумне співвідношення кількості страхових ризиків та вартості страхування; всі договори за правилами комплексного страхування, що містять тариф нижче 3,5%, а за правилами індексного страхування — 2,5%, та франшизу більше 50% брати під особливий контроль;
— особливу увагу слід звертати на методику розрахунку суми відшкодування та розділ щодо відмови у виплаті страхового відшкодування;
— перевіряти дійсну наявність у господарстві страхувальника посівів, що були застраховані (за відповідними статистичними формами).
15. Договори, що містять тариф вище 5%, страхувальник може подавати на розгляд щодо отримання субсидій з метою здешевлення вартості фактично сплачених страхових премій, проте відшкодування здійснюється лише в межах тарифу 5% (наприклад, якщо тариф за укладеним договором страхування складає 7%, то відшкодування складатиме 2,5% від вартості застрахованого ризику).
16. Заборонено приймати документи страхувальників на відшкодування понад бюджетні призначення, доведені Мінагрополітики, які встановлені відповідно до державного бюджету на 2005 рік.
17. Не ставити заперечень страхувальнику щодо вибору страховика, але звертати увагу на страховика, що виступає стороною договору страхування, за такими критеріями:
— чи оперувала раніше така страхова компанія у відповідному регіоні (області);
— чи мала дана компанія попередній досвід у страхуванні сільськогосподарських ризиків, зокрема, чи має компанія досвідчених фахівців зі страхування сільгоспризиків, які здібні самостійно визначити фактичну вартість об’єкта страхування, розмір нанесеної шкоди та прямого збитку;
— за якими координатами страховика має звертатись сільськогосподарське підприємство у разі настання страхового випадку (чи зможе страховик забезпечити оперативний огляд та оцінку збитку на полі);
— чи проведена відповідна робота страховиком щодо організації перестрахування сільськогосподарських ризиків, особливо при умові коли страхова сума по одному страхувальнику перевищує 500 тис. гривень.
18. Організувати розширені наради-семінари з метою навчання працівників управління та районних адміністрацій, а також сільгоспвиробників питанням страхування с/г ризиків. До проведення семінарів залучати відповідних фахівців страхових компаній, освітніх та міжнародних проектів, громадських організацій, що оперують в даній галузі. Запровадити проведення таких семінарів на постійній основі.
19. Налагодити співробітництво з місцевими підрозділами українського Гідрометцентру, служби захисту рослин, карантинної служби, Міністерства надзвичайних ситуацій, дослідних станцій як потенційних експертів у підтвердженні настання та оцінці розміру збитку за страховими випадками.
20. За підсумками звітного періоду зібрати статистичні дані щодо укладання договорів страхування сільськогосподарських ризиків, настання страхових випадків та виплати страхового відшкодування. Накопичувати таку статистику за тривалий період.
21. Про виконання заходів щодо розширення страхування сільськогосподарських ризиків надавати інформацію Мінагрополітики щоквартально.
Перший заступник Міністра
аграрної політики України І.М.Демчак
Голова комітету зі страхування
с/г ризиків Ліги страхових
організацій України
О.Й.Сосіс